Проблеми та шляхи формування навчальної мотивації студентів до здобуття фахової передвищої освіти.

 

Юлія Бичкова ,Єлизавета Туз, Олена Туз-Благовісна

(м.Бахмут, Комунальний заклад «Бахмутський медичний фаховий коледж»)

Проблеми та шляхи формування навчальної мотивації студентів до здобуття фахової передвищої освіти.

       Здоров’я дюдини - велика цінність. Тому благополуччя країни вимірюють показником стану здоров’я населення в цілому. Військові конфлікти, погіршення екології, складний стан життя, пандемія COVID-19 впливають на формування особистості. Останнім часом відзначається наростаюча тенденція до погіршення стану здоров’я населення. Деякі студенти, що обрали майбутню професію медика, розуміють це, деякі ні. Люди по-своєму розумінню, конституції та характеру по різному  відносяться як до проблем суспільства взагалі, так і до навчального процесу зокрема. Сучасний навчальний процес з новітніми комп`ютерними технологіями, великим об`ємом інформації,  специфікою майбутньої професії медичного працівника вимагає нові умови проведення занять, які можуть  привести до значного  навантаження нервової системи, а недотримання режиму дня та спорту і якісного  харчування може привести до загального погіршення стану організму,  порушення здоров’я і зниження якості навчання.

          Наш час та реформа медицини висувають великі вимоги до майбутнього спеціаліста: уміння знаходити оптимальні рішення  для  постановки діагнозу та лікування, нестандартно мислити та аналізувати свої дії у професійній діяльності. Для отримання знань медичного працівника вищої якості може сприяти високий рівень мотивації навчальної діяльності. Часто у молодому віці здається, що все життя попереду. Часто здається що кохання, навчання та подорож до незвіданих місць буде потім, а зараз можна перепочити, полежати на софі. Ні, життя, як вода , що тече крізь пальці. На сході кажуть, що неможна увійти в одну річку двічі. Так і студентам потрібно роз`яснювати, що треба поспішати за часом, треба гарно вчитись для покращання майбутнього життя, для вміння якнайкраще надати медичну допомогу людям.

    Знижене відчуття відповідальності за свою поведінку є запорукою зниження матеріального стану, росту різних захворювань у тому числі і після випадкових статевих стосунків, прийому наркотиків або алкоголю. Це пов’язано з тим, що рекомендації до підвищення якості передвищої освіти та збереження  здоров’я запроваджуються в повчальній, категоричній формі і не викликають у студентів позитивних емоцій; викладачі не завжди мають бажання до  впровадження не тільки новітніх інформаційних технологій, а і до новітніх засобів психологічного впливу на студента, заохочення у ігровій формі до навчання. Засоби масової інформації, мережа «Internet» у привабливій формі культивують нездоровий спосіб життя та шкідливі навички, тому формування мотивації до здорового образу життя та якісного навчання   у студентів потребує значних зусиль. Ефективність цих намагань проектується на майбутнє і не кожен студент здатен вирішити це завдання самостійно, необхідна ефективна система навчання і виховання, направлена на формування особистості майбутнього медичного працівника. Важливої уваги потребують різноманітні характеристики мотивів навчальної діяльності, тому що вони впливають на якість підготовки професіонала медика. Професійно-освітні сторони навчання та пізнавальні мотиви , мотиви творчого досягнення та кар`єрного росту, різноманітні соціальні мотиви та напрями  самореалізації, матеріальні мотиви. [3, 512].

 Мотивація – це сукупність принципів, які викликають активність людини та визначають її прогрес. Характеристика процесу та утворення мотивів, який стимулює та підтримує поведінкову активність людини можливо визначити як сукупність  причин психологічного характеру, які пояснюють поведінку людини, її спрямованість та активність. Мотивація є головною рушійною силою будь-якої діяльності людини, професійної діяльності та ведучим фактором якісного навчання студента.

    Однією з умов розвитку особистості та ефективної професійної підготовки є розвиток позитивної навчальної мотивації у дітей. Для цього потрібно осмислити, яким чином можна сприяти зміні переконань студентів, оскільки саме на основі них формуються установки, тобто готовність рухатися у певному напрямку. Мотиви поділяються на соціально, особистісно і професійно значимі, позитивні і негативні; визначаються знаннями, переконаннями, установками, потребами і інтересами, сукупний влив яких сприяє формуванню мотиваційної діяльності особистості.

     О.О.Леонтьєв підкреслює, що викладач медичного коледжу має право самостійно вирішувати, на який вид мотивації студентів, слід покладатися в першу чергу – на комунікативну, пізнавальну, естетичну чи ігрову.  Аналіз результатів психолого-педагогічних досліджень дає  можливість виділити структуру цілей, які гарантують успішну навчальну діяльність студентів. Така структура, є  взаємодією внутрішніх і зовнішніх напрямків, що визначають інтенсивність, спрямованість й особистісний сенс пізнавальної діяльності студентів. Під внутрішніми цілями навчальної діяльності потрібно розуміти спонукання, в основі яких - задоволення від процесу й безпосередніх результатів навчально-пізнавальної діяльності. Використання на заняттях змагань студентів, використання ділової або рольової гри по принципу: медпрацівник-хворий, медпрацівник- хвора дитина- збуджена мати дитини, хворий- медпрацівник-натовп людей. До цього типу мотивації належать: пізнавання, самовдосконалення та  самореалізації. Пізнавальний мотив – бажання здобути нові знання та застосувати їх на практиці у роботі медичного працівника. Мотив досягнення – прагнення до успіхів у навчанні, перевершення власного рівня попередніх досягнень та перевищення знань колег. Мотив самореалізації –компетентність  прагнення відчувати себе особистістю здійснюваної діяльності, ефективним суб’єктом взаємодії з суспільством. Мотив самовдосконалення – прагнення до підвищення власної компетентності, ефективності та майстерності шляхом застосування новітніх компьютерних технологій, занять спортом, медитацією.здоровим способом життя. Професійний мотив – прагнення досконало оволодіти майбутньою професією, стати висококласним фахівцем не тільки для подальшої роботи у медичних закладах, не тільки для поширення медичної реформи, а і для подальшого навчання у вищих медичних закладах. Мотив самоствердження – прагнення мати престижний статус у колективі, заслужити схвалення з боку викладачів, батьків та товаришів. Мотив обов’язку – почуття відповідальності перед суспільством, колегами, родичами за результати свого навчання та подальшої роботи медичного працівника. Прагматичний мотив – орієнтація на практичну цінність навчання, його важливе значення для майбутнього життя, для досягнення своїх мрій, наприклад власний кабінет або клініка, подорожі по всьому світу, дорогий автомобіль, комфортне житло, досягнення матеріального благополуччя До зовнішніх мотивів належать спонукання, які не пов`язані з процесом навчанняі та безпосередніми результатами наукової діяльності  студентів, але відіграють важливу  роль, та комунікативний мотив – прагнення до дружнього спілкування з студентами та викладачами, сусідами, товаришами та налагодження широкоформатної міжособистісної взаємодії. Успішність навчальної діяльності студентів значною мірою залежить від кількості, співвідношення зазначених мотивів. [4, 48].

    Дослідження Л.Б. Дихана показують, що на переконання студентів впливає:

1) почута вперше нова інформація;

2) інформація, що здатна впливати на переконання поглядів людини;

3) інформація, пов’язана з поважною особистістю;

4) інформація, яка викликає у людини сильні емоції.

5) поєднання різних проблем збереження здоров’я з особистісними цінностями людини за принципом їх розширення, доповнення;

6) практичні дії, самодосвід пересилювання  себе та досягнення кращих результвтів  викликають позитивной настрій, на основі чого виникає бажання повторної дії;

7)  довіра до того, хто надає інформацію, незалежно від їх статуса та  освіти,

     Здоров’язбереження – це динамічна характеристика процесу життєдіяльності людини, що характеризується наявністю знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення здоров’язберігаючої діяльності і встановлення в освітньому просторі пріоритетів здорової особистості [2, 154].

Вивчення та здобуття професійних навичок майбутніх медичних працівників,  цікаве та грамотне викладання медичних та соціальних  дисциплін, різноманітна мотивація студентів на оволодіння професією медика, всебічна та яскрава пропаганда здорового  способу життя, показ на  прикладі як свого життя так і  на прикладі біографії багатьох видатних людей  нашого часу  і всесвітньої історії сприяють формуванню навчальної мотивації активності студенті; широке введення новітніх комп`ютерних технологій; своєчасне сплетіння знань теорії та практики, послідовного моделювання у навчанні цілісного змісту професійної діяльності висококласного  спеціаліста; забезпечення навчально-методичною, довідковою і науковою літературою, комп`ютерною технікою. Інтернетне павутиння глибоко врізалось у наше світоставлення, молодь без соціальних мереж не може здраво існувати, тому треба і цей негативний у де-яких аспектах момент перевернути собі на користь. Стародавні греки казали, що світом рухає слава, тому використання соціальних мереж можливо не тільки для отримання знань , а і для заохочування студентів та висвітлення їх досягнень, цікавих моментів навчання, самостійної роботи. Робота всіх педагогів повинна оцінюватися не лише за його  засобами викладання предмету, не лише за розміром їх знать та вмінь, а  на по-перше - за умінням заохочувати до отримання знань молодь, а по-друге - за вмінням донести у зрозумілій формі до студентів потрібну інформацію з використанням різноманітних засобів, по-третє -  стимулювати формування світогляду  гуманіста та творчу діяльність студентів,

Література

1. Быков В.С. Здоровьесбережение студенческой молодежи технического ВУЗа в условиях поиска новой образовательной парадигмы / В.С. Быков, Д.В. Викторов //Успехи современного естествознания. – 2010. – №9. – с.154-156.

2. Дыхан Л.Б. Теория и практика здоровьесберегающей деятельности в школе / Л.Б. Дыхан. – Ростов н/Д: Феникс, 2009. – 412 с.

3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с

4. Леонтьев А.А. Педагогическое общение / А.А. Лентьев. – М., 1979. – 48 с.