(Кременець, Кременецький медичний фаховий коледж імені
Арсена Річинського)
ШЛЯХИ
ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ
Ключові слова.Мотивація,зовнішня мотивація, внутрішня мотивація.
Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають студента до діяльності. Мотивація сприяє появі в студента навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.
Зовнішня мотивація. Коли студент мотивований зовні (викладачем), він бере участь у навчальному процесі заради похвали, визнання або щоб уникнути покарання. При зовнішній мотивації студент мало зацікавлений в саморозвитку і працює на короткотривалу, а не довготривалу перспективу. Як наслідок — такі студенти вважають причиною своїх невдач і неуспішності зовнішні сили і відчувають, що не можуть впливати на ситуацію, що склалася. Свою невдачу вони сприймають як постійну й закономірну, а не як одноразову помилку. Такі студенти потребують постійного заохочення. Якщо ж їх не хвалять, то в них виникає переконаність у відсутності в них здібностей.
Внутрішня мотивація. Студенти мають працювати заради цілей, які вони самі для себе визначили, а не цілей, нав’язаних іншими. За таких умов розвивається глибинний інтерес до предмета. При наявності внутрішньої мотивації задіються такі внутрішні фактори особистості, як потреби, інтерес, допитливість, задоволення. Студент навчається, не очікуючи на зовнішню винагороду. Він отримує внутрішню винагороду за рахунок підвищення почуття власної гідності, самооцінки, задоволення від того, що досягнув мети. Такий студент мало звертає увагу на оцінки чи заохочення викладача, а працює охоче завдяки внутрішньому інтересу, бажанню досягнути поставленої мети. Він розуміє, що невдача пояснюється тим, що він не доопрацював матеріал або має недостатню базу, тобто приймає відповідальність за свої невдачі на себе. Такі висновки щодо власних невдач рухатимуть пізнавальний інтерес студента.
На жаль, не існує єдиної магічної формули для мотивації студентів. Багато чинників впливає на мотивацію: інтерес до предмета, усвідомлення його корисності, прагнення до успіху, впевненість і почуття власної гідності, наполегливість і терпіння, врешті-решт — подобається чи не подобається викладач. І, звичайно ж, не всі студенти орієнтовані на цінності, вони мають різні потреби й бажання.Зрозуміло, що для викладача важливо створити умови для появи в студентів як зовнішньої, так і внутрішньої мотивації.
Загальні стратегії формування мотивів:
- Необхідно вибудовувати теоретичну логіку предмета, правильно орієнтувати студентів щодо формування в них розумових дій, щоб в студентів не виникало безпорадності перед новим навчальним матеріалом. Викладачу треба зробити студента співучасником навчання, а не виконавцем його волі. Мотивацією може бути окреслення перспектив вивчення теми, визначення мети вивчення навчального матеріалу, удосконалення навичок, необхідних для розв’язання проблеми, усвідомлення співучасті і взаємодії з іншими.
- Потрібно задіяти навчальні потреби, які в студентів уже сформовані. Викладач має добирати такий навчальний матеріал, який би викликав інтерес до пізнання нового.
- На заняттях потрібно чергувати методи і форми навчання. Різноманітність заохочує студентів до діяльності, мотивує їхню роботу. Рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в малих групах - усе це стимулює студентів до вивчення навчального матеріалу.
- Перед кожним студентом треба ставити реалістичні вимоги. Вимоги викладача мають бути високими, але не настільки, щоб студенти не могли їх виконати і тому втрачали інтерес до навчання. На початку вивчення теми викладач повинен ознайомити студентів із вимогами, пояснити, чого вони мають навчитися, допомогти кожному студентові поставити перед собою цілі, яких він має досягнути.
- Ускладнювати вимоги потрібно поступово. На початку семестру викладач має створити для студентів ситуацію успіху, а потім поступово підвищувати вимогливість. Викладач не повинен забувати про диференціацію навчання. Якщо вправи включають різнорівневі за складністю завдання, то кожен студент матиме змогу відчути успіх під час виконання завдань доступного для нього рівня.
- Потрібно забезпечити оперативний зворотний зв'язок викладача й студента та якомога коротший термін перевірки робіт. Похвала й винагорода мають бути публічними. Зворотний зв’язок служитиме стимулом, він має бути чіткий і конкретний. Треба пояснювати студенту, у чому може бути його подальший прогрес, указати на сильні й слабкі сторони виконання роботи.
- Студент має очікувати на нагороду за успіх. Позитивні і негативні коментарі впливають на мотивацію. Похвала підвищує в студентів упевненість у собі, зміцнює почуття власної гідності. Викладач обов’язково повинен похвалити слабких студентів за докладені зусилля, навіть якщо робота є невдалою.
- Аналізуючи студентську роботу необхідно бути конкретним. Студент має відчути, що викладач критикує певні невдалі сторони роботи, а не його самого. Необхідно уникати принизливих коментарів.
- Треба уникати жорсткої конкуренції між студентами. Конкурс викликає тривогу, що може перешкоджати навчанню. У жодному разі не можна порівнювати студентів між собою, краще порівняти нинішні досягнення студентів з його попередніми.
Студент на занятті повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат.
Для досягнення необхідного результату на заняттях з внутрішньої медицини використовую різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів:
Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди.У вступному слові окреслюю коло питань, що розглядатимуться на занятті. При цьому залучаються знання і суб'єктивний досвід студентів, наводжу цікаві приклади й ситуаційні задачі, демонструю зв'язок матеріалу що вивчається, з раніше вивченим. Указує на практичне значення теми, яка розглядається.
Мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації.Постановка питання, демонстрація експерименту або надання до уваги студентів логічної суперечності, для розв'язання та пояснення яких у дітей не вистачає знань.
Мотивація навчальної діяльності шляхом використання технології «Мозкова атака».Цей метод полягає у колективній творчій роботі з розв'язання певної складної проблеми. Всіх студентів об'єднує спільна робота над пошуком істини. Розмірковуючи над певною проблемою, доповнюючи один одного, підхоплюють і розвивають одні ідеї, відкидаючи інші.
Мотивація навчальної діяльності шляхом опрацювання тексту періодичних видань.Для активізації роботи й зацікавленості студентів на початку заняття роздаю журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми заняття. Прошу студентів звернути увагу на конкретну інформацію, наголошую на її важливості для кожного студента та можливості її повсякденного використання.
Мотивація навчальної діяльності за технологією «Незакінчене речення».Студентам роздаю сторінки студентської роботи та пояснюю, що кожен має самостійно закінчити запропоновані речення. Запропоновані речення стосуються теми заняття, і студенти мають достатньо знань та особистого досвіду для висловлення власних думок. Після завершення роботи висловлювання зачитуються і деяким студентам пропонується прочитати свої відповіді. В будь-який момент заняття студенти повинні бути готові обговорити відповідь товариша або попросити його аргументувати свій варіант закінчення речення.
Мотивація навчальної діяльності шляхом виготовлення саморобних наочних матеріалів.Студентів можна залучати до виготовлення таблиць і схем, що пояснюють матеріал теми. Ця форма роботи дозволяє не лише наповнити кабінет роздатковим матеріалом, але й формує в студентів уміння виокремлювати головне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та, що особливо важливо, сприяє активізації розумової діяльності.
Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань.Складання кросвордів, тестів, задач.
Мотивація навчальної діяльності шляхом використання під час заняття науково-популярної літератури.Використання науково-популярної літератури в процесі вивчення предметів сприяє активізації пізнавальної активності.
Мотивація навчальної діяльності шляхом створення ситуації успіху.Пропоную такий прийом, як дозування викладу навчального матеріалу, тобто подання його окремими невеликими смисловими дозами з обов'язковим закріпленням. На початку вивчення теми використовую репродуктивні методи навчання, щоб студенти переконалися у можливості відтворити матеріал, а потім уже використовую творчі методи. Студенти виконують завдання, використовуючи підказку, діючи за алгоритмом тощо.
Отже, з огляду на всю складність навчання в медичному коледжі, загалом студентам подобається вчитися, дізнаватися щось нове. Вони часто шукають додаткову інформацію з теми, яка їх цікавить. Їм подобаються предмети, які розвивають їх здібності. Студенти захоплюються процесом вирішення проблемного завдання, у ході якого проявляється їх самостійність, критичність думки, дослідницьке теоретичне мислення, прагнення до самоосвіти й самовдосконалення.
Література
1. Занюк С. С. Психологія мотивації: навч. посібник / Сергій Степанович Занюк. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.
2. Дзюбко Л. Мотивація навчальної діяльності як психолого-педагогічна проблема / Л. Дзюбко, Л. Гриценюк // Психолінгвістика. – 2009. – Вип. 4. – С. 33-43.
3. Пантелеймоненко Ю.А. Педагогічні умови розвитку у студентів мотивації навчання / Ю.А. Пантелеймоненко, І.С. Тодорова. – 2012.
4. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – Спб. : Изд-во "Питер", 2000. – 324 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар