ВИДАТНІ ВИПУСКНИКИ НАШОЇ «ALMA MATER»

 Олена Шевченко 

(м. Дніпро, «Комунальний вищий навчальний заклад 

«Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради») 

ВИДАТНІ ВИПУСКНИКИ НАШОЇ «ALMA MATER» 

Анотація:В статті висвітлюються сторінки історії виникнення Дніпровського базового медичного коледжу. Талановитий педагогічний колектив навчального закладу випустив цілу плеяду видатних вихованців.

Ключові слова: фельдшерська школа, медичне училище, медичний коледж.

Actanonverba 

«Не словом, а ділом.»

Святкувати 150-річний ювілей – особлива подія для співробітників і випускників навчального закладу. За роки свого існування Дніпровський базовий медичний коледж випустив велику кількість фахівців в галузі медицини.

Наша «AlmaMater» заснована в 1870 році земством Катеринославської губернії. В XIX столітті існувала складна ситуація з медичним обслуговуванням населення. В деяких повітах епідемії забирали життя значної частини мешканців. Олександр Миколайович Поль як земський гласний в 1868 році на зборах земства доповідав про високу смертність дітей Верхньодніпровського повіту від «детской болезни» [1, с.58]. В межах земства з’явилися проєкти створення навчального медичного закладу, після обговорень 2 жовтня 1870 року в Катеринославі заснована фельдшерська школа. Навчальний заклад почав свою роботу при Катеринославській земській лікарні [1, с.329]. Першим директором школи став відомий в місті лікар – подвижник Павло Никифорович Бойченко. У Катеринославі всі – від вищого представника влади до останнього бідняка, до найжалюгіднішого злидаря- знали лікаря Бойченка. Школа відразу завойовує авторитет і з 1873 року збільшується кількість вихованців. Примітним є той факт, що навчатись у школі мали право представники різних станів суспільства. Вихованці школи вивчали: російську та латинську мови, короткий курс Закону Божого, арифметику, ботаніку, анатомію, фізіологію, хірургію, догляд за хворим, рецептуру. Особлива увага в навчанні приділялась практичним заняттям. Спочатку навчалися лише юнаки, що досягли 12-16 років. Перші набори фельдшерської школи позбавлялись від рекрутської повинності. Дівчата вступають до школи лише у 1912-1913 навчальному році на факультет фельдшер-акушерка [2, с. 2 ]. На останньому році навчання складався випускний іспит під контролем губернського інспектора і провідних лікарів земської лікарні, одним з таких був фельдшер Бобятинський.

Першим випускникам одразу довелось вступити в боротьбу з епідемією холери, що поширилась в тодішній Катеринославській губернії. Боротьба мала результат, ситуація з хворобою стабілізувалася.Земство виплатило винагороду колишнім вихованцям фельдшерської школи у розмірі 75 карбованців. Закладені традиції якісно навчати та виховувати фахівців підтримуються і примножуються протягом всієї історії викладачами нашого навчального закладу.

Витримав навчальний заклад і буремні роки Першої світової війни та Української революції. Після встановлення радянської влади в Україні, навчальний заклад реорганізовано, підвищено рівень підготовки майбутніх медичних працівників, які вірно служать медицині та потребам населення. Тяжкі випробування спіткали Україну в роки Другої світової війни, медики разом з військовими обороняли нашу землю. В музеї коледжу зберігся лист випускниці 1924 року, на жаль в листі не вказано прізвище. Авторка звертається до свого керівника групи і описує свій трудовий шлях. По закінченню медичного училища працювала фельдшером і одночасно навчалась в Медичному інституті. Під час Другої світової війни була призначена старшим лікарем єдиного жіночого авіаційного полку під командуванням Марини Михайлівни Расковой. За високий професіоналізм медика Верховне командування нагородило орденами та медалями: «Вітчизняної війни ІІ ступеня», «За бойові заслуги», подякою від Говонокомандуючого за участь у визволенні Прусії та міста Кенісберга. Після війни за плідну роботу відзнака від Міністерства охорони здоров’я – «Відміннику охорони здоров’я». Українська РСР нагороджує званням «Заслужений лікар Української РСР».

Вірними своєму обов’язку - рятувати людей в тяжкі дні війни – були викладачі і студенти, які пішли на фронт. Добровольцем була і викладачка фельдшерсько-акушерської школи Ровінська С. І., яка працювала в хірургії воєнного госпіталю з 1943 року до кінця Другої світової війни. Випускники брали приклад зі старших колег. Серед них партизанка Людмила Шелест, загинула в 1943 році. За внесок у перемогу над нацизмом Орденом Червоної Зірки нагороджені випускники Лисенко К. С., Володіна Г. З., Кравцова Г. П. та інші [3,c. 91]. Після завершення війни школа була відбудована і продовжила свою роботу. В 1946-1947 навчальному році відбувся перший випуск 300 медпрацівників, які працювали в лікарнях нашої області та республіки.

Випускники коледжу повертаються до своєї «Alma Mater» і працюють викладачами, навіть цілі родини підтримували традиції навчального закладу виховувати фахівців високої кваліфікації.

Війна спіткала Україну і в роки незалежності. Знову медики та волонтери разом з українськими воїнами захищають наш спокій. Серед військових медпрацівників є випускники Дніпровського базового медичного коледжу. Кирич О. В. операційна медична сестра, нагороджена орденом «За оборону України».

Список використаних джерел та літератури: 

1. Постановления Чрезвычайного Екатеринославского губернского земского собрания. Февральськой сессии 1868 года. – Екатеринослав. Напечатано в типографии Я. М. Чаусского, 1868.

2. Труды XI-го губернского съезда земских врачей и представителей земских учреждений Екатеринославской губернии. Том –ІІ. –Екатеринослав. Типография губернского земства, 1914.

3. История Днепропетровского базового медицинского училища. 1870-1970./ Выполнена Т. П. Стефановской, Л. И. Доякивнич. – Днепропетровск, 1970. 350с.