четвер, 24 вересня 2020 р.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ – ВИМОГА СУЧАСНОСТІ

 

Анастасія Артеменко

(м. Нікополь, Комунальний вищий навчальний заклад

«Нікопольський медичний коледж»

Дніпропетровської обласної ради»)


ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ – ВИМОГА СУЧАСНОСТІ

Дистанційна освіта - основа навчання  студентів та школярів сьогодні. Проте система навчання таким способом має як плюси,  так і мінуси.

Ключові слова: дистанційне навчання, Google Класс, Мoodle, Google Диск, Microsoft Teams .

Дистанційне навчання – це спосіб отримання освіти із використанням комп’ютерних та сучасних інформаційних технологій, що надає студентам змогу навчатися на відстані, без відриву від роботи та виїзду за кордон.  В сучасних умовах існує потреба отримання  освіти дистанційно, що викликано COVID-19. Дистанційна форма навчання має ряд беззаперечних переваг. Зокрема, здобувач вищої освіти може навчатися у зручний для нього час, в звичному оточені та у відносно автономному темпі.

Проте, система дистанційного навчання має і недоліки. По-перше, для успішної корекції навчання та адекватного оцінювання важливо мати безпосередній контакт із здобувачем. Крім того, неможливо точно перевірити, чи саме та людина працює, виконує завдання чи це робить хтось інший. Тому остаточний контроль якості знань все ж таки проводиться на очній сесії. Крім того, не у всіх населених пунктах є можливість доступу до мережі Інтернетзвязку. І найголовніше, при дистанційному навчанні втрачається безпосередній контакт між викладачем та студентом [1, с. 39]. При тривалому дистанційному навчанні студент перестає правильно формулювати свої думки, висловлюватись та проводити дискусійне обговорення. Разом з тим, така форма навчання потребує свідомого і мотивованого підходу до отримання освіти. Можливість навчатися у зручний час може перетворитися не на систематичне навчання, а на постійну прокрастинацію цього виду діяльності. Саме тому дистанційна форма потребує особливої самоорганізованості та вміння розрахувати свій час.

За умови дистанційного навчання активна роль викладача не зменшується, оскільки він має визначити рівень знань здобувача, та прийняти рішення щодо коригування програми навчання з тим, щоб домогтися найкращого засвоєння пройденого матеріалу. За потреби студент може отримати консультативну допомогу викладача, спілкуючись з ним в онлайн режимі, безпосередньо використовуючи інтернет як засіб зв'язку (web-чат,Viber, Telegram, Skype або Zoom). Для успішного проведення дистанційного навчання, успішно використовується системи: Google Класс, Мoodle, Google, Диск, Microsoft Teams.  Досвід використання дистанційної форми навчання виявляє  іще одну особливість, а саме – велике навантаження на зір у зв’язку з необхідністю тривалий час перебувати за комп’ютером. Тому, застосовуючи дистанційну форму навчання потрібно урізноманітнювати її види. Найбільш поширеними є наступні види дистанційних технологій:

- чат-заняття, які проводяться синхронно, коли всі учасники мають одночасний доступ до чату;

- веб-заняття, або дистанційні лекції, конференції, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми та інші форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей інтернету;

- телеконференції, що проводяться, на основі списків розсилки з використанням електронної пошти.

Також існують форми дистанційного навчання, при якому навчальні матеріали висилаються елекроною поштою. Однак не всі знання можна отримати дистанційно. Так, наприклад, навчитися виконувати практичні навички самостійно, при відсутності прямого контакту студента і викладача, практично неможливо. Одна з головних проблем запровадження інноваційних форм навчання є вибір оптимального співвідношення найкращих традицій наявної освітньої системи, сучасних педагогічних інновацій та інструментарію інформаційно-комунікаційних технологій. Як свідчить практика і деякі дослідження, тенденція навчання чітко розвивається в напрямку змішаного навчання як процесу, котрий створює комфортнее інформаційне освітнє середовище, системи комунікацій, що надають всю необхідну навчальну інформацію [2, с. 80].

Отже, на сьогоднішній день дистанційна освіта не лише розвивається, удосконалюється та охоплює різні групи населення, адже це оптимальний варіант в даний час.

Список використаних джерел:

1. Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації / Н. Клокар // Шлях освіти. – 2012. – № 4 (46). – С. 38-41.

2. Биков В.Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України / В.Ю. Биков // Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології : кол. Монографія / В.Ю. Биков, О.О. Гриценчук, Ю.О. Жук та ін. / Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. – К. : Атіка, 2015. – С. 77–140. 14

3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України В. Г. Кременем 20 грудня 2000 р.).

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар