ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 Світлана Говоруха 

(м. Нікополь, Комунальний вищий навчальний заклад 

«Нікопольський медичний коледж» 

Дніпропетровської обласної ради») 

ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 

У статті розглядається метод проєктів як один із шляхів формування загальних та професійних компетенцій студентів при вивченні дисциплін природничо-наукового циклу. Розглядаються можливості здійснення проєктної діяльності під час дистанційного навчання, наведено переваги та недоліки цього методу, пропонуються шляхи вирішення проблем проєктної роботи в умовах карантину.

Ключові слова: проєкт, проєктна діяльность, пошуково-дослідницькі проєкти.

В умовах карантину зазнали змін майже всі звичні нам процеси. Окремі підприємства, на жаль, призупинили чи скоротили свою діяльність. Інші ж намагаються, по можливості, пристосовуватись до віддаленої роботи.

В сучасних умовах розвиток професійної медичної освіти повинен співпадати з пошуком нових шляхів співробітництва викладачів і студентів. Результатом такої діяльності стає формування самостійності і творчості майбутніх медичних працівників, залучення їх до пошуково-дослідницької навчальної діяльності.

Сучасна спрямованість суспільства на сталий розвиток та збалансовану економіку висуває істотні вимоги до кваліфікованого робітника як активного суб’єкта, який володіє широкими загальноосвітніми, загальнотехнічними і професійними знаннями, навичками й уміннями, високою кваліфікацією, професійною мобільністю, легко адаптується до змін у виробництві та спроможний до працевлаштування на ринку праці. Тому необхідно забезпечити високий рівень професійної компетентності випускників закладів фахової передвищої освіти, що передбачає залучення кожного студента до продуктивної навчально-пізнавальної діяльності; формування у майбутніх фахівців елементів дослідницької компетентності, умінь самостійно здобувати новітні знання й ефективно застосовувати їх на практиці, працювати з інформацією, навичок співробітництва; розвитку кожного студента як творчої особистості, здатної до практичної роботи тощо. Усім зазначеним вимогам відповідає саме навчальна проєктна діяльність, що є одним з варіантів практичного втілення ідеї продуктивного навчання.

Проблемою, над якою працюють медичні коледжі нашого регіону, є «забезпечення якісної фахової передвищої освіти шляхом впровадження інноваційних технологій, студентоорієнтованого навчання та підвищення ефективності формування професійної компетентності випускників медичних коледжів».

Одним із напрямків розв'язання проблеми є створення освітнього середовища, відкритого для апробації та втілення інноваційних, симуляційних та дистанційних технологій, що вимагає оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки.

Проєктний метод у компетентнісно спрямованій освіті – це інструмент, який створює унікальні передумови для ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності студента в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.

Метод пошуково-дослідницьких проєктів як вид науково-дослідної діяльності забезпечує формування наступних компетентностей [1, c.11-15]:

Ø фундаментальних, у напрямку розширення наукових знань медицини та їх застосування в подальшій практичній діяльності;

Ø прикладних, у напрямку використання одержаних результатів в подальшій практичній діяльності;

Ø дослідницькі вміння:

· операційні дослідницькі вміння: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, висунення гіпотези, співставлення;

· організаційні дослідницькі вміння: планування дослідної роботи, проведення самоаналізу, регуляція власних дій у процесі дослідницької діяльності;

· практичні дослідницькі вміння: опрацювання літературних джерел, спостереження фактів та обробка даних спостережень, впровадження результатів у практичну діяльність [3, c.56-58];

· комунікативні дослідницькі вміння.

Під час дистанційного навчання виникають певні складнощі організації роботи зі студентами, в тому числі проєктної діяльності:

ü учасникам проєктної роботи складно комунікувати між собою та взаємодіяти;

ü проєкти вимагають чимало часу, але не гарантують засвоєння студентами великих масивів навчального матеріалу;

ü часто викладачу складно дистанційно контролювати взаємодію між учасниками проєктної групи, контролювати та супроводжувати проєктну роботу, а також об’єктивно оцінювати її;

ü є загроза перезавантаження студентів, адже нинішня ситуація вимагає від них тривалого перебування за ґаджетами, а також обробки великих об’ємів інформації;

ü зниження навчальної мотивації студентів загалом і зацікавленості проєктною роботою зокрема;

ü ускладненість здійснення презентаційного та рефлексійного етапів роботи.

Яка цінність проєктної роботи в умовах дистанційного навчання та карантину? [4, :https://naurok.com.ua/webinar/proektna-diyalnist-v-umovah-distanciynogo-navchannya-ta-karantinu]

ü дозволяє зацікавити студентів, активізувати їхню креативність;

ü мотивує до активної роботи, адже є неабияким викликом;

ü дозволяє ознайомити студентів зі складними та суперечливими проблемами, які можуть очікувати їх у професіійній діяльності, а також мотивує шукати способи їх вирішення.

ü допомагає формувати загальні та фахові компетентності, не наражаючи їх на небезпеку

ü демонструє студентам реальні можливості використання звичного інструментарію (наприклад, підручників та інтернету) для навчання та втілення у життя своїх ідей.

ü автономія педагога під час використання проєктного методу навчання, а також автономія студента під час пошуку шляхів вирішення дослідницьких завдань.

Можливі варіанти вирішення проблем, що виникають при організації проєктної роботи:

ü не перевантажувати студентів проєктною роботою (можна зробити акцент на мініпроєктах чи короткотермінових проєктах);

ü звертатися до інтересів та хобі сучасної молоді (частіше залучати до проєктної роботи соціальні мережі, популярні додатки, відео тощо);

ü робити проєкти міждисциплінарними (пропонувати завдання, які поєднують матеріал суміжних дисциплін: анатомії людини та фізіології, фармакології, основ латинської мови та медичної рецептури, медичної хімії, медичної біології тощо)

ü чергувати індивідуальні та групові проєкти;

ü використовувати сучасні технології та доступні сервіси для проєктної роботи.

Інструменти, які можна використовувати під час дистанційної проєктної роботи:

Trello. Це онлайн-програма, яка дозволяє організувати командну взаємодію студентів. З її допомогою можна налагодити чіткий розподіл обов’язків, а також візуалізувати важливі аспекти роботи (планування і терміни виконання роботи, обмін ідеями та корисними посиланнями, контроль на кожному з етапів). Дякуюючи дошкам, колонкам та карткам Trello користувачі можуть з легкістю впорядковувати проєкти та розставляти пріоритети. Trello дозволяє організувати роботу команди над проєктом від початку до кінця, маючи всю необхідну інформацію в наглядному вигляді.

Linoit. Це віртуальна дошка, на якій можна закріплювати спеціальні стікери з текстом, зображеннями, відео та документами. Над однією дошкою може працювати кілька студентів одночасно.

Google-документи (для створення / редагування / обговорення текстових матеріалів; для генерування ідей; перевірки знань тощо).

Google-форми (для опитування; визначення спільних інтересів; для обговорення ідей; для перевірки знань; для отримання зворотного зв’язку).

Google-презентації (для представлення результатів проєктної роботи; для детального розгляду складних тем).

Онлайн-тести на платформах Moodle, Google Classroom, «На Урок» (для перевірки, актуалізації знань; для ознайомлення з важливими проблемами; для мотивації до проєктної роботи).

Проєктні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних педагогiв, спрямовані на стимулювання інтересу студентiв до нових знань, на їхнiй розвиток через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проєктів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.


Список використаних джерел:

1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій./Автор-укладач Н.П.Наволокова. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 176 с.

2. Максименко С.Д., Філоненко М. М. Методичні рекомендації «Науково-дослідницька діяльність студентів» для слухачів ФПК викладачів І-ІV р.а. ВМНЗ України – К.,2013.56с.

3. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод.посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко [за ред. О. І. Пометун]. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

4. Сайт «На урок». Матеріали вебінарів В. Немченко «Мотиваційна складова проєктної діяльності» https://naurok.com.ua/webinar/motivaciyna-skladova-proektno-diyalnosti, «Проєктна діяльність в умовах дистанційного навчання та карантину» https://naurok.com.ua/webinar/proektna-diyalnist-v-umovah-distanciynogo-navchannya-ta-karantinu, «Мініпроєкти як альтернатива звичайним домашнім завданням» https://naurok.com.ua/webinar/miniproekti-yak-alternativa-zvichaynim-domashnim-zavdannyam, «Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів» https://naurok.com.ua/webinar/proektne-navchannya-rozvivaemo-logichne-kritichne-ta-kreativne-mislennya-shkolyariv

5. Філоненко М. М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетентнісного підходу: Методичні рекомендації для викладачів та здобувачів наукового ступеню доктора філософії (РШ) ВМ(Ф)НЗ України. — К., 2016. — 88 с.