Ігор Сінодов
(м. Дніпро, Машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара)
ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Особливістю викладання навчальних дисциплін професійно-практичної підготовки є надання сучасних теоретичних знань та формування професійних умінь і навичок, які пов’язані з впровадженням інформаційних технологій, появою нових технологічних процесів виготовлення продукції, розвитком наукомістких виробництв. Все це вимагає підготовку у фаховому коледжі практико-орієнтованих фахівців з різноманітними уміннями та навичками.
Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності [5, с.11].
Уміння – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання задач і проблем [5, с.11].
Навички – це дії, які характеризуються високою мірою засвоєння, це спроможність у процесі цілеспрямованої діяльності виконувати частину дій автоматично [5, с.11].
Професійно-практична підготовка загалом здійснюється на основі тісного взаємозв’язку теорії і практики.
Цикл професійно-практичного навчання складається з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки.
Професійно-теоретична підготовка складається з відповідних навчальних дисциплін, професійно-практична підготовка пов’язана з практичною (трудовою) діяльністю за конкретною спеціальністю.
У фахових коледжах частка теоретичної підготовки студентів дещо більша за обсягом, ніж практична, або дорівнює їй. Теоретична підготовка створює певний фундамент знань, що формує професійні компетенції [3, с.154].
Практична підготовка забезпечує набуття професійних знань та вмінь, що охоплють всю професійну діяльність майбутнього фахівця. Фаховий коледж організує та забезпечує майбутньому фахівцю практичну підготовку в ході виконання лабораторних і практичних робіт, розв’язання, вирішення та аналіз виробничих ситуацій на практичних заняттях, проведення ділових ігор, виконання курсових робіт (проектів), проходження всіх видів навчальних виробничих практик з виконанням індивідуальних завдань.
Студенти фахових коледжів повинні оволодіти всіма діями (операціями), які вони мають виконувати в професійній діяльності. Однак коло функцій фахового молодшого бакалавра ширше і різноманітніше, ніж коло функцій робочого. Тому фаховий молодший бакалавр може працювати на різних посадах. Поряд з функціями маніпулятивного характеру, які виконуються відповідно до приписів (користування обчислювальною, лічильною технікою, вимірювальними приладами, розрахунково-графічні навички та ін.), та, виконуючи які, студенти повинні досягти певного автоматизму, фаховим молодшим бакалаврам доводиться вирішувати інтелектуальні завдання (аналітичні, проектувальні, конструктивні, організаторські), що вимагають обґрунтованого рішення, яке приймається з можливих варіантів на основі аналізу вихідних даних і завдань, які стоять перед фахівцем. Такі завдання зазвичай носять комплексний міжпредметний характер і вимагають значного часу на їх розв'язання. Практично за час навчання студенти не в змозі вирішити всі завдання, з якими вони зіткнуться в подальшій професійній діяльності, працюючи на різних посадах. Обов’язковими вимогами до фахового молодшого бакалавра є вміння вирішувати професійно орієнтовані завдання під час виробничої практики і в спеціально створених умовах (аналіз виробничих ситуацій, рішення ситуаційних завдань, ділові ігри).
До циклу професійно-практичної підготовки входять навчальні дисципліни, які мають забезпечити теоретичними знаннями та надати практичні навички студентам для подальшої професійної діяльності фахівця відповідної спеціальності, який спроможний виконувати певні функції у виробничій сфері своєї діяльності.
Практична підготовка в коледжі здійснюється не тільки в ході практичних, семінарських, лабораторних занять, курсового проектування, виробничої практики, а також при складанні випускного кваліфікаційного екзамену (для випускників економічних та комп’ютерних спеціальностей) або випускного кваліфікаційного проекту (для випускників технічних спеціальностей).
Виробнича практика – найскладніша форма навчального процесу як в організаційному, так і в методичному плані, оскільки для її здійснення необхідно поєднати інтереси виробництва і закладу освіти, пристосувати процес навчання до практичних завдань конкретного підприємства, установи, організації [3, с.160].
У навчальному плані кожної спеціальності мають місце основні етапи виробничої практики, які розрізняються за цілями, призначенням, термінами проходження і рівнем попередньої підготовки, розробляються програми наскрізного практичного навчання з конкретної спеціальності на весь термін навчання.
Наприклад, за більшістю технічних спеціальностей в підготовці фахового молодшого бакалавра першим етапом практичної підготовки виступає навчальна практика в навчальних майстернях, основне призначення якої – познайомити студентів з робітничими професіями. Студент повинен оволодіти вміннями і навичками роботи на металорізальних верстатах за допомогою різних інструментів, вимірювальних приладів і т.п. Робітничі професії, за якими здійснюється навчання, повинні як найкраще відповідати тим функціям, які належить виконувати фахівцю [3, с.160].
Наприклад:
- технологу з обробки матеріалів на металорізальних верстатах та автоматичних лініях важливо володіти навичками роботи на різних металорізальних верстатах,
- фахівцю з технічного обслуговування і ремонту верстатів з програмним управлінням - вміннями і навичками слюсарних,електричних,верстатних та електронних робіт.
Навчальна практика проводиться в навчально-виробничих майстернях, лабораторіях та навчальних кабінетах фахового коледжу. Вона організована, як правило, після вивчення всього необхідного теоретичного матеріалу на навчальних заняттях протягом семестру. Навчальна практика - це зазвичай щоденне заняття протягом шести академічних годин.
Виробнича практика проводиться з метою підготовки студентів до самостійної трудової діяльності. Вона пов’язує теоретичне навчання і самостійну роботу на виробництві, дає початковий досвід професійної діяльності [3, с.160].
Основним завданням організації і проведення практичного навчання студентів є вдосконалення їх професійних компетенцій, розширення та поглиблення технічних і технологічних знань, вивчення передового (раціоналізаторського, новаторського) виробничого досвіду, підготовка до виробничої практики та самостійної роботи на виробництві після закінчення коледжу [5, с.149].
Виробнича практика є заключним періодом професійно-практичної підготовки студентів фахових коледжей і проводиться безпосередньо на робочих місцях із метою подальшого розвитку та вдосконалення набутих студентами якостей, які характеризують основи їх професійної майстерності, спроможних успішно виконувати роботу у відповідності до вимог освітньо-професійної програми, а також з метою забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації випускників фахових коледжів у трудових колективах підприємств [5, с.149].
Викладання навчальних дисциплін професійного спрямування має дуже важливу роль не тільки для вивчення та засвоєння програмного матеріалу з тієї або іншої навчальної дисципліни, а і для використання цих знань в практичних ситуаціях, наближених до виробничих.
1.
Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник
для студентів вищих навчальних закладів. - Дрогобич: Коло, 2006. - 326 с.
2. Гончаренко
С.У. Український педагогічний словник/ С.У. Гончаренко. – Київ: Либідь, 1997. –
3.
Жигірь В.І. Дидактичні основи професійної освіти : [навчальний посібник] В.І. Жигірь. –
Бердянськ : БДПУ, 2017. – 304 с.
4.
Каплінський
В.В. Методика викладання у вищій школі. Навчальний посібник. К. : КНТ, 2017.
225 с.
5.
Методика професійного навчання: методичний посібник / І.Є. Сілаєва, С.С. Шевчук,
С.О. Заславська. – Донецьк: ІПО ІПП УМО, 2013. – 292 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар