Соціальна медіаграмотність: п'ять ключових принципів

Принципи медіаграмотності, розроблені в 1987 році, залишаються актуальними і для сучасної аудиторії, яка вже сама творить контент.

Статтю «Соціальна медіаграмотність: п'ять ключових принципів» було включено до рейтингу найкращих статей із медіаграмотності 2014 року, який опублікував ресурс Edudemic. Автор статті — Стейсі Гудмен, викладач нових медіа й виробництва фільмів із Каліфорнії. У своєму матеріалі він розглядає, як концепції медіаграмотності 1987 року залишаються актуальними сьогодні. Автор аналізує це в першу чергу з позиції аудиторії ЗМІ та користувачів соціальних мереж. MediaSapiens пропонує переклад цієї статті.

Онлайн-технології дали такі можливості користувачам, які важко було уявити 20 років тому. Соціальні медіа дали нам змогу досягати глобальної аудиторії, і тепер пересічний користувач має більше засобів, щоб переконувати інших та впливати на них. Ми вже не просто користувачі медіа, але й творці контенту, так само як редактори, лідери думок та журналісти.

Як медіаграмотність вписується в цей новий медіаландшафт? Як ми можемо бути певними, що не поширюємо шкідливих ідей та меседжів через нашу активність у соціальних мережах? Можливо, зі збільшенням наших можливостей впливати, мають прийти більш жорсткі установки щодо того контенту, який ми створюємо як аудиторія, а не лише до того, який споживаємо. Ситуація вже не така, як була раніше — ми (пасивні медіа споживачі) та вони — творці медіа. Коли йде мова про поширення шкідливих медіамеседжів, частіше ворогами є ми самі.

Тож як ми можемо виробити принципи медіаграмотності, беручи до уваги

Соціальна медіаграмотність: п'ять ключових принципів

Фото: queensofvintage.com

Онлайн-технології дали такі можливості користувачам, які важко було уявити 20 років тому. Соціальні медіа дали нам змогу досягати глобальної аудиторії, і тепер пересічний користувач має більше засобів, щоб переконувати інших та впливати на них. Ми вже не просто користувачі медіа, але й творці контенту, так само як редактори, лідери думок та журналісти.

Як медіаграмотність вписується в цей новий медіаландшафт? Як ми можемо бути певними, що не поширюємо шкідливих ідей та меседжів через нашу активність у соціальних мережах? Можливо, зі збільшенням наших можливостей впливати, мають прийти більш жорсткі установки щодо того контенту, який ми створюємо як аудиторія, а не лише до того, який споживаємо. Ситуація вже не така, як була раніше — ми (пасивні медіа споживачі) та вони — творці медіа. Коли йде мова про поширення шкідливих медіамеседжів, частіше ворогами є ми самі.

Тож як ми можемо виробити принципи медіаграмотності, беручи до уваги нову роль аудиторії у створенні контенту?

Я подумав, що було б найкраще повернутися до основ та переглянути п’ять принципів медіаграмотності. Хоча їх було розроблено ще 1987 році, коли про участь у створенні медіа онлайн ще не було й мови, я помітив, що вони все одно вкрай важливі і для розуміння соцмереж.

Суть п’яти принципів

Ці п’ять принципів з’явилися в Канаді та стали результатом дискусій і обговорень серед освітян, медійних експертів та представників державних органів. Основна їхня мета — визначити певні правила, якими можна керуватися, працюючи з такими питаннями, як комерціалізація, пропаганда, цензура, медівласність та стереотипи в медіа. Ці принципи актуальні й нині, їх можна застосовувати до таких, тем як приватність у мережі та мережевий нейтралітет. Ба більше, ми можемо застосовувати їх до нашого власного контенту, а не лише до того, який створюється «сильними світу цього».