Методичні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання на заняттях зарубіжної літератури.

Наталія Момот

(м Дніпро, Машинобудівний фаховий коледж

Дніпровського Національного Університету ім..О. Гончара)

Методичні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання

на заняттях  зарубіжної літератури.

Анотація У статті розглянуто питання вдосконалення змісту та методики організації дистанційного навчання. Інструменти спілкування та виконання завдань під час дистанційного навчання. Переваги дистанційного навчання. 

Ключові слова: методики. інструменти. переваги.

Актуальність питання дистанційного навчання викликана потребою вдосконалити не тільки зміст, а й методику організації дистанційного навчання у закладі фахової освіти, враховуючи реальний стан проблеми, застосувати традиційний методичний інструментарій до нових умов, організувати якісний процес навчання, надання освітніх послуг.

Сучасна освіта акцентує увагу на інтелектуальному і моральному розвитку особистості, що передбачає необхідність формування критичного мислення, самостійності, уміння вчитися, уміння працювати з інформацією.

За прогнозами ЮНЕСКО, у XXІ столітті діти будуть проводити в закладах освіти лише 30-40% часу, 40% - буде відведено на дистанційне навчання, а решта - на самостійне. Саме тому важливо особливо ретельно підійти до розробки теоретичних основ дистанційного навчання.[1]

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть студентам (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.[4]

Дистанційне навчання дозволяє реалізувати такі завдання:

· доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії студентів;

· індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для студентів і викладачів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’яті, мислення), індивідуальний темп навчання;

· розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформатизації і телекомунікації;

· соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей студентів.

Інструменти спілкування та виконання завдань у процесі дистанційного навчання

Електронна пошта – це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді.

Форум – найпоширеніша форма спілкування викладача й учнів у дистанційному форматі. Кожний форум присвячений будь-якій проблемі або темі. 

Чат – спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіовідеочат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що є важливим моментом під час вивчення іноземної мови у дистанційній формі .

Відеоконференція – це конференція реального часу. Вона проводиться у визначений день і час. Для якісного проведення відеоконференції, як і телеконференції, необхідна її чітка підготовка: створення програм (цим займається мережевий викладач), своєчасна інформація на сайті і розсилка за списком (виконує педагог-куратор). Відеоконференція – один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і викладач знаходяться на відстані. 

Блог. Це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. В Інтернет-курсі з мови технології блогу можна використовувати під час навчання у колективі. Наприклад, автор (один студент чи їх група) виконав певне завдання (твір, есе), яке розміщується на сайті свого мережевого щоденника (блогу), потім автор блогу дає можливість іншим студентам прочитати і прокоментувати розміщений матеріал. 

Середовище Classroom дозволяє організувати онлайн-навчання, використовуючи відео, текстову та графічну інформацію, різні додатки Google. 

Соціальні мережі та Viber дозволяють створювати закриті групи, чати, обговорення тем, завдань, проблем, інформації.

Classtime. Сервіс, який став безкоштовним на час карантину. У ньому є бібліотека ресурсів, а можна створити і свої запитання. Наприклад, у мене є питання на встановлення відповідності. Можуть бути і простіші запитання – з вибором однієї правильної відповіді з кількох. Повідомити про необхідність тестування ми можемо через Padlet чи у крайньому випадку – Viber.

Після того як студенти дали відповіді на запитання, викладач одержує статистику відповідей із балами. Студент бачить, які відповіді правильні, а які – ні, може працювати з неправильними. Викладач же може скоригувати подальші дії, якщо побачить, що більшість групи не впоралась із певним аспектом теми.

Google-форма. Може збирати відповіді студентів і потім проводити автоматичне оцінювання тестування.

Learningapps. Довзроляє створювати вправи різних типів на різні теми. Також уже підготовлено багато вправ, якими можна скористатися. На жаль, не всі україномовні. Вправи бувають різних типів: наприклад, можна встановити відповідності, сортувати в різні колонки правдиві і неправдиві поради. Одразу можна побачити, чи правильними були наші відповіді.

Moodle. Підходить для створення багатоваріантних тестів. Він безкоштовной, але щоб його встановити – потрібен сервер. Є інструмент для безкоштовного розміщення Moodle – Gnomio. Там потрібно зареєструватися, обрати собі адресу, за якою розгортається Moodle.

Цей інструмент – потужніший, ніж попередні, і потребує більш систематичної роботи від викладача.

Вправи для розвитку мислення вищого рівня

Попередні інструменти зорієнтовані на так зване мислення нижчого рівня – запам’ятовування матеріалу, розуміння та його застосування для розв’язання задач.

Але нашою метою має бути мислення вищого рівня. Це ті навчики, на які рідко є час на занятті. Але можна використати час карантину, щоб запропоновувати студентам інші типи завдань – які передбачають більш творчий підхід до опрацювання матеріалу (того ж самого підручника).

Можна:

· Замість пропонувати типове завдання на кшталт підготувати реферат чи презентацію, ми можемо попросити студента зняти відео про певну тему. Він може це зробити, просто маючи телефон. Сервіс: Screencast-o-matic.

· Замість просити студентів давати відповіді на запитання, можемо попросити створити запитання до певної теми. Так студент вчиться не просто відтворювати інформацію, а опрацювати її. Сервіси: Learningapps, Genially.

· Студенти можуть записувати відео і фактично спілкуватися між собою на певну навчальну тему з їх допомогою. Сервіс: Flipgrid (якщо не боїмося асинхронних відеодискусій з інтерфейсом англійською).

· Карта понять. Прочитали параграф – складаємо ментальну крату за ним. Сервіси: MindMeister, BubbleUs. Може бути і офлайн-варіант – на аркуші паперу. Згодом цю карту понять можна розглянути на заняттіі, якщо немає іншого способу, як передати результат роботи.

· Інфографіки. Сервіс: Canva (україномовний). Тут є можливість створювати графічні об’єкти і різнотипні публікації. Почати роботу просто: обираємо вид публікацій і наповнюємо робочий простір із певним дизайном своїми текстом, картинками. Офлайн варіант: якщо немає доступу до комп’ютера, те саме можна зробити на аркуші паперу.

· Щоденник вражень. Сучасні студенти переживають цікавий момент в історії. Варто спонукати їх фіксувати, що відбувається з ними і їхніми родинами. Щоденник вражень вимагає рефлексувати над тим, що відбувається. Це може бути цінною навчальною діяльністю. Сервіс: Blogger.

· Комікс. Можна розповісти історію за мотивами того, що прочитав у параграфі. Або “оживити” персонажів, про яких ідеться в літературному творі. Такі творчі завдання можуть допомогти нам із мотивацією студентів навчатися. Сервіси: StayBoardThat, MakeBeliefsComix

Створення власної програми. Сервіс: Scratch. Інструмент доступний для всіхі. З його допомогою студент може скласти свою гру.

Переваги дистанційної освіти, на мій погляд, очевидні:

· Вивільненні часу для саморозвитку викладача і студента.

· Самодисципліна

· Більш широкий інформаційний простір у навчанні, залучення Інтернету і його переваг

· Максимальна можливість творчого самовираження

· Відсутність психологічних, фізичних, часових, просторових та інших кордонів і перешкод у навчанні жодного примусу, «дідівщини», тиску, прив’язаності до певного приміщення і часу), викладач певною мірою – невидимка, тобто, він не чинить авторитарного менторського тиску і впливу.

· Викладач не ментор, а скоріше такий самий студент, рівноправний поглинач інформації, який задає напрямок пошуку і розвитку.

Роль мережевого викладача полягає в тому, щоб допомогти студентам, стимулювати їх до самостійних роздумів, відкриттів, новим поглядам на досліджуване явище, предмет. Водночас викладач і студент залишаються учасниками цього процесу в активному діалозі.

Дистанційна освіта в світі і в Україні сприяє більш гармонійній інтеграції людини (студента) у сучасне життя, яке потребує мобільності, широти погляду, володіння інформацією та інформаційними технологіями. Тобто допомагає людині скоріше знайти своє місце у сучасному світі і не відчувати себе тим, хто відстає або ж є чужим у швидкому русі цивілізації.

Список джерел

1. Биков В.Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України / В.Ю. Биков // Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби технології : монографія / [В. Ю. Биков, О. О. Гриценчук, Ю. О.Жук та ін.]; Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. – К. : Атіка, 2005. – С. 77-140.

2. Волошко Л.Б. Дистанційна освіта як форма навчання студентів з особливими потребами / Л.Б. Волошко // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : зб. наукових праць. – К. : Університет "Україна", 2004. – 448 с.

3. Дистанційне навчання – від теорії до практики, актуальний мережевий семінар [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/distance/articles/15. 

4. Ковальська К.Р. Добір комп’ютерного програмного забезпечення дистанційного навчання для організації післядипломної освіти вчителів інформатики [Електронний ресурс] / К.Р. Ковальська // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2009. – №5 (13). – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09kkrtif.htm.