ГУРТКОВА РОБОТА ТА ЇЇ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

Нінель Кононіхіна, Ірина Кулакова 

(Дніпро, Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний 

коледж» Дніпропетровської обласної ради) 

ГУРТКОВА РОБОТА ТА ЇЇ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ 

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ 

Анотація. У статті висвітлено важливість роботи науково-дослідницького хіміко-біологічного гуртка для формування професійних компетентностей студентів медичного коледжу.

Ключові слова: компетентність, компетенція, соціально-особистіснакомпетенція, гурткова робота.

Сучасна система фахової передвищої освіти покликана вирішувати завдання підготовки творчої особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Однією з форм позааудиторної роботи з молоддю є гурткова робота. Заняття в гуртку сприяють розкриттю здібностей студентів, їх творчого потенціалу, формуванню креативності, самостійності, вдосконаленню загальних професійних компетенцій, підвищенню якості професійної підготовки.

Гурткова робота – це форма роботи, яка зорієнтована на створення такого середовища, в якому студенти не лише опановують професію, але в майбутньому стануть гарними, досвідченими спеціалістами, оволодіють знаннями про самоосвіту і саморозвиток.

Метою роботи гуртка є створення умов для максимально ефективного, цілісного розвитку особистості, удосконалення вмінь і навичок, отриманих на заняттях, підвищення майстерності і розвиток творчих здібностей студентів [1, с.111]. Практика переконує в тому, що для формування багатого внутрішнього світу студентів потрібно обирати такі заходи залучення студентів до активної діяльності, які сприяють подоланню перешкод та знаходженню оптимального шляху виконання поставленої мети.

Важливою умовою розвитку гурткової роботи студентів є сумісна з керівником дослідницька діяльність. Вона можлива лише тоді, коли ні керівник, ні студенти до кінця не знають відповіді на задачу, що вирішується.

Для формування творчого потенціалу студентів-гуртківців використовуються різні практичні методи, які класифікуються за типами пізнавальної діяльності:

- репродуктивний (роз’яснення проблеми);

- відтворюючий;

- проблемне викладання;

- пошуковий (евристичний);

- дослідницький

Виділяють п’ять етапів, через які зазвичай проходить пізнавальна діяльністьгуртківців:

1 - теоретичне осмислення роботи;

2 - інструктаж;

3 - намагання самостійного виконання дослідження;

4 - виконання роботи під час якого студенти проявляють свідомість і обізнаність;

5 - контроль, коли обговорюються і узагальнюються отримані результати.

УДніпровському базовому медичному коледжі працює хіміко-біологічний гурток «Дослідник», до якого залучаються студенти І – ІІ курсів з метою отримання першого досвіду наукової роботи, формування розуміння важливості знань з біології та хімії в майбутній професії медичного працівника, розвитку вміння встановлювати зв’язки між різними дисциплінами, що вивчаються в коледжі.

Для реалізації поставлених цілей керівники гуртка використовують різні підходи:

1. Виявлення найбільш обдарованих і здібних студентів, що мають виражену мотивацію до пошукової, наукової та творчої діяльності, шляхом індивідуальних співбесід.

2. Сприяння всебічному розвитку особистості студента, формування його об’єктивної самооцінки, набуття навичок самостійної роботи та роботи у творчих колективах, опанування методологією наукових досліджень.

3. Інтеграція науково-практичних потенціалів викладачів і студентів, спрямована на вирішення різноманітних питань.

Умедичному коледжі робота хіміко-біологічного гуртка передбачає такі етапи:

1 - формування групи студентів-однодумців, які готові до плідної пошукової роботи між собою та з керівниками гуртка;

2 -обрання і формулювання теми майбутньої роботи;

3 - добір інформації з обраної теми;

4 - всебічне обговорення цієї інформації на засіданнях гуртка;

5 - формулювання висновків;

6 - представлення отриманих результатів у вигляді презентації;

7 - донесення отриманих знань до широких верств студентської молоді через участь у конференціях.

Позааудиторна робота завжди орієнтована на особистість студента та на формування його компетенцій і є не лише засобом зростання інтелектуального потенціалу, професійної культури студентів, а й платформою формування відповідальності, оволодіння засобами самоактуалізації, самовиховання, самоосвіти.

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу[2, с. 2]. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у фахівцях, які готові оперативно адаптуватись, навчатись протягом життя, постійно розвиватись, вирішувати реальні завдання у суперечливих і складних умовах сучасного буття, самостійно мислити, бути здатними до самореалізації на основі об'єктивної самооцінки.

Компетентність – це особистісна якість, а компетенція – коло питань, за якими зазначену якість характеризують. Викладачі в своїй позааудиторній діяльності формують різні компетенції, але специфіка гурткової роботи, що проводиться, надає перевагу особистісній компетенції.

Особистісна компетенція – це сукупність компетенцій, які відносяться до самої людини як до особистості і до взаємодії особистості з іншими людьми, групою і суспільством. Соціально-особистісні компетенції – це складне системне утворення, що сприяє саморозвитку та самореалізації особистості, її успішної життєдіяльності в соціальній взаємодії [2, с. 3].

Обираючи тему науково-дослідницької роботи гуртка, потрібно враховувати її важливість для майбутньої професії. В минулому році гурток працював над темою: «Лактазна недостатність та можливість ведення здорового способу життя»[3, с. 23 - 29]. Цю темубуло обрано тому, що вона дозволяє продемонструвати студентам тісний зв’язок між хімією, біологією, медициною та повсякденним життям. Важливою складовою цієї роботи була умова повної дослідницької самостійності студентів.

Проведене дослідження довело, що багато людей не знайомі з проблемою лактазної недостатності, з наявністю безлактозної продукції, яку випускає наша промисловість. І завершенням роботи стало проведеннястудентами коледжу роз’яснювальної роботи серед населення нашого міста щодо необхідності вживання молочної продукції і реальної можливості подолання лактазної недостатності.

У цьому році планується дослідницька робота з теми «Медико-біологічна роль біогенних хімічних елементів». Ця тема знов об’єднає багато різних дисциплін: хімію, біологію, фізіологію, генетику,валеологію,доведе студентам, що робота організму пов’язана з підтримкою певних констант, дасть змогу прослідкувати, як сучасні клінічні лабораторії визначають рівень вмісту біогенних хімічних елементів, що лежить в основі правильної постановки діагнозу пацієнту і призначення ефективних лікувальних заходів для відновлення фізіологічних констант.

Таким чином, в Дніпровському базовому медичному коледжі гурткова робота передбачає формування соціально-особистісних компетенцій у студентів[4, с. 14], [5, с. 45, 46]. Зокрема

1. Персональну, яка розглядається як готовність до постійного підвищення рівня знань і як потреба в самопізнанні, саморозвитку, самоактуалізації та самокритичності.

2. Комунікативну, яка розглядається як володіння усним і письмовим спілкуванням, у тому числі через Internet, як готовність до взаємодії та співробітництва з іншими членами суспільства, групою.

3. Інформаційну, яка розглядається як володіння мультимедійними технологіями, розуміння можливостей їх застосування і критичне ставлення до отриманої інформації.

Формування професійних компетенцій через індивідуальні завдання здійснюється в процесі вирішення навчальних, практичних і дослідницьких задач, спрямованих на інтеграцію отриманого раніше досвіду та придбання нового в процесі спільної діяльності з викладачем та через індивідуальний підхід до студентів з використанням інтерактивних методів в позааудиторній роботі.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 

1. Антонюк М.С. Психологічні особливості формування у студентів умінь і навичок самостійної роботи // Сучасні педагогічні технології у вищій школі: Науково-метод. зб. – К., 1995. – с.111.

2. Онучак Л.В. Педагогічні умови організації самостійної позааудиторної роботи. – К., 2002,с.2.

3. Ігор Шарун, Ірина Кулакова, Нінель Кононіхіна. Лактазна недостатність та можливість ведення здорового способу життя. // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях глобализации»: збірник наукових трудів – Переяслів-Хмельницький, 2019. – Вип.47. – с. 23-29.

4. Корбутяк В.І. Методологія системного підходу та наукових досліджень: навч. посіб. [Текст]/ В.І. Корбутяк. – Рівне: НУВГП, 2010. – с. 14.

5. Палеха Ю.І. Основи науково-дослідної роботи: навч. посіб. [Текст] / Ю.І. Палеха, Н.О. Леміш. – К.: Ліра-К, 2013. – с. 45, 46.