ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

 

Ігор Шарун

Ірина Бондар

Наталія Тіхонова

(Дніпро, Дніпровський базовий медичний коледж)

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Анотація. Пріоритетний напрямок сучасної освіти – формування здоров’язберігаючого простору з метою збереження і зміцнення здоров’я молоді. Засоби, які дозволяють усвідомити переваги здорового способу життя.

Ключові слова: здоров’язберігаючий простір, здоров’язберігаючі технології, здоров’яформуючі методики.



Здоров’я людини формується під впливом діяльності самої людини, його розуму; це означає пряму залежність стану здоров’я організма і інформаційно-ментально-емоційного середовища (екологія психіки), у якому знаходиться людина. На жаль, з кожним роком кількість здорових дітей зменшується – 60-65% дітей та підлітків мають ті чи інші порушення соматичного та психосоматичного характеру, неврологічні захворювання.

Сьогодні держава поставила перед системою освіти соціальне замовлення на збереження та зміцнення здоров’я молоді. Тому серед сучасних технологій навчально-виховного процесу одним із пріоритетних напрямків є формування здоров’язберігаючого простору. Цьому сприяє «Національна доктрина розвитку освіти», приоритетним завданням якої є «...виховоння людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до індивідуальної і суспільної цінності» [4].

Здоров’язберігаючі технології передбачають створення сприятливих умов навчання, оптимізацію навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів/студентів, організацію раціонального рухового режиму, валеологічне виховання, наявність психологічної підтримки тощо [1, с. 1-4].

Техноло́гія (від грец. τεχνη — майстерність, техніка; λογος — наука) — наука про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою технічних засобів (вікіпедія).

Одним із пріоритетних напрямків роботи будь-якого навчального закладу має бути створення умов для забезпечення психічного і фізичного здоров’я учнів і педагогів, використання в навчально-виховному процесі здров’язберігаючих технологій, посилення роботи щодо профілактики всіх видів дитячих і підліткових захворювань та травматизму, охорони життя та здоров’я дітей і підлітків, залучення їх до занять спортом, організація якісного оздоровлення та харчування [3, с. 306].

Важливою складовою сучасної освіти є формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів/студентів, які передбачають наявність активної позиції щодо збереження та зміцнення власного фізичного здоров’я та усвідомлення необхідності збереження психічного та духовного здоров’я оточення.

Серед існуючих здоров’язберігаючих технологій можна виділити наступні напрямки [2, с. 1-6]:

- здоров’язберігаючі технології – створення безпечних умов для перебування, навчання та праці;

- технології навчання здоров’ю – формування здорового образу життя, профілактика травматизму, статеве виховання; ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

- оздоровчі заходи – спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів/студентів, підвищення рівня здоров’я;

- виховання культури здоров’я – виховання в учнів/студентів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Формування рівня здоров’я студентів/учнів навчального закладу є складовою педагогічної діяльності викладачів. Тому для втілення та реалізація здоров’яформуючих методик викладач має бути компетентним, діяльно спрямованим і особистісно мотивованим.

Викладачами Дніпровського базового медичного коледжу приділяється велика увага збереженню та зміцненню здоров'я студентів. По-перше – це валеологічна підготовка. Питання валеології розглядаються як окремі теми в доклінічних та клінічних дисциплінах, так і при проведенні позакласної роботи: доповіді на циклових комісіях, засіданнях Університету знань, педсемінарах, робота класних керівників у групах. Також передбачено включення питань щодо формування здорового способу життя в тематику окремих дисциплін: розглядаються питання впливу шкідливих факторів на стан здоров’я, наслідки нераціонального та несбалансованого харчування, питання необхідності дотримання особистої гігієни та правила виконання гігієнічних заходів, шкідливий вплив негативних екологічних факторів тощо.

Для оптимізації процесу усвідомлення здорового способу життя крім традиційних методів навчання використовуються й іноваційні методи: мультипрофесійні основи викладання, керована позааудиторна робота студентів, яка дозволяє формувати початкові уміння.

Мета всіх здоров'язберігаючих освітніх технологій – сформувати в учнів/студентів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті. Доречним є залучення студентів до реалізації здоров’яформуючих проєктів. Разом із студентами проводилися анкетування серед молоді, де розглядалася значимість впливу різних факторів на рівень здоров’я суспільства. На жаль, анкетування показує недостатню поїнформованість молоді щодо пріоритетності питань збереження здоров’я.

Викладачі разом із студентами організовують та реалізують проекти з навчання школярів молодших класів правилам гігієни, формують іх негативне відношення до шкідливих звичек, розглядають питання статевого виховання, вплив гаджетів на здоров’я.

Таким чином, центром моделі освіти має бути педагогічний процес, спрямований на формування і розвиток позитивної, стійкої орієнтації на здоровий спосіб життя, як необхідної умови життєздатності. Для розв’язання цього завдання необхідно сформувати у студентів стійку мотивацію до здорового способу життя, здійснити комплекс здоров’язберігаючих заходів, спрямованих на усвідомлення ними цінності свого здоров’я.

Список літератури.

1. Бойченко Т./ Валеологія – мистецтво бути здоровим.//Здоров’я та фізична культура – 2005. – № 2 – с. 1-4.

2. Ващенко О., Свириденко С./Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі.//Здоров’я та фізична культура – 2006. – № 8 – с. 1-6.

3. Коваль П. Роль гуманітарних дисциплін у вирішенні проблеми гармонійно розвиненої особистості//Педагогічна майстерність як система професійномистецьких компетентностей: матеріали звітної наукової конференції Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за 2009 рік. − Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. − 306 с. [1, с. 306].

4. Національна доктрина розвитку освіти (Електронний ресурс) – режим доступу <htt://zakon2.rada.gov.ua/laws/shou/347/2002>.