АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО ЦИКЛУ

Ігор Шарун, Галина Площенко, Тетяна Яроцька 

(Дніпро, Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради») 

АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО ЦИКЛУ 

Анотація. У статті висвітлено досвід викладачів Дніпровського базового медичного коледжу щодо впровадження активних та інтерактивних методів в процес вивчення природничо-наукових дисциплін, а також поєднання їх з елементами дистанційного навчання.

Ключові слова. Фреймові структури, інформаційні сервіси та платформи.

Метою педагогічної діяльності є формування гармонійно розвинутої особистості, яка в сучасному житті може знайти своє місце для використання знань та бути конкурентноспроможним фахівцем. В наш час проблема становлення висококваліфікованих спеціалістів набуває великого значення. Сучасне суспільство пред’являє випускнику медичного коледжу особливі вимоги, серед яких важливе місце займають високий професіоналізм, відповідальність, активність, співчуття, володіння навичками спілкування, знання медичної етики та деонтології.

Професійна медична підготовка на сучасному етапі характеризується значним збільшенням об’ємів складності навчального матеріалу. Медична освіта має свої особливості і проблеми. Тому під час організації навчального процессу у медичному коледжі дуже важливим є формування і підтримка у студентів мотивації до навчання. Саме вона сприяє якісному професійному формуванню майбутнього медичного працівника з високим рівнем відповідальності. Необхідно зауважити, що сучасному студенту притаманна відсутність стійкої уваги, що пов’язано із захопленістю глобальною інтернет-мережею. Практично всі студенти з дитинства вміють поводитися з гаджетами, які вони активно використовують. Інформація у всесвітній павутині подається стисло, у вигляді невеликих повідомлень, постів і картинок. Саме так сучасна молодь звикає отримувати різні відомості, затриматися на статті обсягом в одну сторінку для деяких з них стає неможливим. Що говорити про підручники та навчальні посібники з їх великими об’ємами інформації. Це потребує перегляду форм та методів навчальної діяльності, змін у викладанні лекційного матеріалу.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) ще у 1980-х роках, довели, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість студента, а й на його почуття та волю. В результаті проведених досліджень була створена схема «Піраміда навчання» [1, с.117].

рис.1 Піраміда навчання

В сучасних умовах підготовка і проведення лекцій та практичних занять вимагає від викладача вміння структурувати зміст лекційного матеріалу. Використання саме інтерактивних методів у процессі навчання дозволяє значно підвищити рівень взаємодії між викладачем та студентом [2, с. 7].

Для того, щоб структурувати та компактно представити навчальний матеріал, викладачі природничо-наукових дисциплін у своїй практиці використовують опорні конспекти, робочі зошити, структурно-логічні схеми, фреймові структури, презентації. Опорні конспекти повинні являти собою простий, зрозумілий і наочний навчальний матеріал. Це короткі конспекти до кожного заняття із ключовими термінами, нормами, схемами. Їх використання дає змогу вивчити тему цілісно та опанувати матеріал за обмежений термін із значним випередженням, систематизувати знання, збільшити обсяг пам’яті, швидкість запам’ятовування. Одним із шляхів інтенсифікації навчального процесу, підвищення надійності засвоєння навчального матеіалу природничо-наукових дисциплін студентами є застосування фреймової технології навчання. За допомогою фреймів навчальний матеріал подається в символічному, скороченому, систематизованому та узагальненому вигляді. Фрейм (від англійского слова «frame»-каркас, рама) [4], являє собою каркас, структуру подачі матеріалу, яку можна використовувати під час вивчення наступної теми. Елементи природничо-наукових знань (фізика, хімія, біологія) - це закони, поняття, гіпотези, постулати, практичне застосування. Вивчення фармакології та медичної рецептури також передбачає опанування великого обсягу інформації (порівняльна характеристика препаратів певних фармакологічних груп, показання до застосування лікарських засобів, побічні дії препаратів, правила виписування рецептів), що потребує структурування та систематизації. Навчальну інформацію необхідно надавати у структурованому, скороченому вигляді - у вигляді таблиць, схем, графів, фреймових опор. У цьому полягає основний сенс фреймової організації знань.

Безумовно, істотною модернізацією лекцій та практичних занять є використання мультимедійних презентацій, тому що мультимедійний супровід лекції покращує сприйняття і осмислення питань, що розглядаються, створює комфортні умови для аудиторної роботи студентів і викладача. Викладач отримує потужний інструмент для подачі інформації різнорідної форми: текст, графіка, анімація, формули, звук, відео. Таким чином, інформація для студентів надається стисло, наочно і послідовно.

Навчальний процес належить до складних видів діяльності, тому зацікавити студентів в опануванні фундаментальних дисциплін, розкрити зв’язок між ними, а також значення їх для засвоєння кліничних дисциплін – такі основні шляхи для формування, розвитку і підтримки внутрішньої мотивації навчання. Це першочергове завдання кожного викладача у підготовці майбутнього фахівця-медика [3, с. 5].

В умовах дистанційного навчання під час карантину викладачі природничо – наукових дисциплін швидко змогли перейти з традиційних форм оф-лайна на нові формати викладання. Дистанційне навчання проводилось за розкладом занять, викладачі природничо-наукових дисциплін використовували на он-лайн уроках різні інформаційні сервіси та платформи, такі як: Google Meet, Google Classroom, Zoom, сумісні відеочати, месенжер Viber. Для обміну інформацією, аналізу виконаних робіт використовувались електронна пошта, Viber, збереження домашніх робіт у хмарних сервісах.

Практика показала, що платформи дистанційного навчання студентів відкривають можливості використання їх не тільки в умовах пандемії, але і під час очного навчання з метою структурування навчального матеріалу. Звісно, он-лайн засоби ніколи на стануть повноцінною заміною звичайних занять, але поєднання традиційних підходів з елементами дистанційного навчання надають змогу звільнити викладача від рутинних обов’язків та залишити йому більше часу для індивідуальної роботи зі студентами. Крім того, сучасні технології дозволяють краще організувати навчальний процес, відкриваючи доступ до широкого вибору контента, в тому числі мультимедійного.

Вимушений перехід на дистанційне навчання ознайомив викладачів та студентів з перевагами та недоліками он-лайн інструментів. Головний недолік – відсутність живого контакту. Але у змішаній моделі навчання (комбінація он-лайн та оф-лайн форматів) є майбутнє. Безумовно, особистість викладача та рівень його підготовки мають величезне значення в процесі формування позитивної мотивації до навчання. Тому він сам постійно повинен бути в пошуку, підвищувати свою майстерність, втілювати сучасні технології ведення занять.



ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Дяченко Л. Б. Інтерактивні методи навчання як засіб розкриття творчого потенціалу студентів на заняттях з хімії // Матеріали науково-практичної конференції «Використання інформаційних технологій у процесі навчання». м. Харків, 2014. – С.115-121.

2. Софій Н.З., Кузьменко В.У. Про сто і один метод активного навчання // Крок за кроком, Київ, 2004. – 128 с.

3. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід роботи (Уклад. О.Полетун, І.Пироженко)- К.: А.П.Н., 2002 – 36 с.

4. Cambridge Dictionary +Plus Перевод «frame» в англо-русском словаре, https://dictionary.cambridge.org/.