Якщо ми програємо цю війну — не буде де жити

 і не буде де ухилятися.

Це не про «погані умови миру».

Не про «пересидіти за кордоном».

І точно не про те, що хтось зможе сховатися.

Поразка — це зникнення дому як такого.

Коли немає країни, немає безпечного тилу, немає місця, де «це не моя війна».

А ті, хто виживе і залишиться, все одно потраплять в армію росіян.

Так само, як сьогодні туди примусово забирають чоловіків з окупованих територій.

Без вибору. Без права відмови. Проти інших або на утилізацію.

Війна тоді приходить у кожну квартиру.

Без винятків. Без довідок. Без статусів.

Тому вибір давно не між фронтом і втечею.

Вибір між тим, чи буде завтра де жити — чи доведеться воювати вже за чужу імперію. (с) Ігор Чернецький, військовослужбовець ЗСУ