21 лютого світове співтовариство відзначає Міжнародний день рідної мови.

Рідна мова – це неоціненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи із покоління в покоління мудрість, славу, культуру і традиції.  До Міжнародного дня рідної мови у Дніпрі провели мистецько-читацьку конференцію. Вона пройшла в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія. На захід завітало близько сотні людей – викладачів і студентів, представників національних спілок та культурних осередків області. 

Випуск студентів акушерського відділення (akusher 2020)

Мова медицини. Що потрібно знати про зміни у законодавстві щодо державної мови

Офіційний текст цього закону був оприлюднений у газеті «Голос України» від 16.05.2019 р. № 90. І  усім медичним працівникам потрібно ретельно його вивчити, аби чітко відрізняти чутки від дійсності та знати, в які терміни, що потрібно зробити, аби не наразити себе на адміністративні штрафи за порушення вимог Закону про державну мову, розмір яких не такий і маленький.

А до чого тут медики?

Мабуть, перше запитання, яке кожний причетний до надання медичної допомоги поставив собі, — а чи зачепить Закон про державну мову медичних працівників?
Відповідь доволі проста — вже зачепив, згідно з п. 15 ч. 1 ст. 9 Закону про державну мову:
«Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані:
15) медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я».
На перший погляд, ці вимоги стосуються виключно тих медичних працівників, які працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Відразу зауважимо, що так звана автономізація ніяк не змінила статусу цих закладів — вони усі як були державними чи комунальними, так і залишилися. Це зумовлено тим, що не відбулося зміни форми власності.
Насправді, вимога володіти державною мовою стосується усіх без винятку медичних працівників, незалежно від того, у приватному закладі охорони здоров’я вони працюють чи в державному (комунальному) або взагалі є приватними лікарями (так звані суб’єкти підприємницької ді­яльності — ФОП (фізичні особи — підприємці)). Справа в тому, що Закон про державну мову містить спеціальну ст. 33, яка має назву «Державна мова у сфері охорони здоров’я» та якою встановлено таке:
«1. Мовою у сфері охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова.
2. На прохання особи, яка звертається за наданням медичної допомоги чи послуг з медичного обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Дніпровський базовий медичний коледж. Випуск 2019.

10.12.2018] КРАСА ВИХОВУЄ І НАДИХАЄ

---

  Можна лише по-доброму позаздрити  тим,  хто потрапив на  виховний захід, проведений викладачем Н.М. Терещенко. 

Тема зустрічі – «Мистецтво, що лікує». Почали з ознайомлення з виставкою творчих робіт викладачів та студентів. Було чим помилуватись.  

"Де би ти не був...". Відеоролик до 85-тих роковин Голодомору

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КОЛЕДЖУ

Фельдшерська школа була заснована у 1870 році для підготовки фельдшерів, які повинні бути стипендіатами земства із розрахунку по чотири кандидати на кожний повіт губернії (всього 32 особи). Розміщувалась школа на другому поверсі одного із флігелів лікарні на Соборній площі, займала чотири кімнати під класи, одну – під учительську (в ній розміщувались шафи з шкільними посібниками, бібліотекою, фізичним кабінетом).
Згодом, починаючи з 80-х років ХІХ ст., кількість бажаючих отримати освіту в земській фельдшерській школі зростала, і з’явилась необхідність при прийомі до школи установити конкурсний іспит. В 1903 році вимоги на вступних іспитах були підвищені через великий конкурс, та у зв’язку з тим, що недостатньо підготовлені учні не в змозі були успішно проходити медичний курс школи.
Все більше зростав попит на фельдшерів, особливо в перше десятиріччя ХХ ст., коли боротьба з епідеміями вимагала значної кількості медичних працівників. Загальна кількість учнів школи в 1910 році досягла цифри 140 осіб.
З 1911 року вступ до школи проводиться за новими правилами: вік вступників повинен бути старше 16 років, а ті, що мають свідоцтво про закінчення 6-ти класів гімназії, приймаються без екзаменів.
Прийом жінок розпочався з 1912 року згідно постанови Губернського Земського Зібрання 1911 р., в якій дозволено вступ жінок до школи – 30% від загальної кількості вступників. (У 1912 р. до школи вступило 11 жінок).
За дореволюційний період з 1870 по 1916 рік фельдшерською земською школою було випущено 615 фельдшерів і акушерок.
Радянський період фельдшерська школа зустріла в приміщенні колишнього Комерційного училища на вул. Базарній, нині вул. Чкалова. Опікувався нею Губздрав і медичний відділ м. Єкатеринослава. З початку 20-х рр. будівлю одночасно займали кілька учбових закладів: ФЗУ мукомолів, школа лекпомів (в той час заперечувався так званий «фельдшеризм», вважалось, що лікувати може тільки лікар, а середній медичний персонал йому в цьому допомагає), акушерські курси. В 1930-х роках ця освітянська комуналка була частково розселена і до 1941 р. приміщення ділили між собою СШ № 60 та 1-а акушерсько-фельдшерська школа.
Змінювалась країна, змінювались погляди на професійну освіту і вимоги до неї, разом з цим змінювались назви середніх спеціальних навчальних закладів. В 1922 р. земська фельдшерська школа отримала назву школа лекпомів, в 1930 р. – акушерсько-фельдшерський технікум, в 1931 р. – медичний технікум, в 1936 р. – акушерсько-фельдшерський технікум і нарешті в 1940 р. перейменована у фельдшерсько-акушерську школу (ця назва залишалась до 50-х років ХХ ст.).