ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КОЛЕДЖУ

Фельдшерська школа була заснована у 1870 році для підготовки фельдшерів, які повинні бути стипендіатами земства із розрахунку по чотири кандидати на кожний повіт губернії (всього 32 особи). Розміщувалась школа на другому поверсі одного із флігелів лікарні на Соборній площі, займала чотири кімнати під класи, одну – під учительську (в ній розміщувались шафи з шкільними посібниками, бібліотекою, фізичним кабінетом).
Згодом, починаючи з 80-х років ХІХ ст., кількість бажаючих отримати освіту в земській фельдшерській школі зростала, і з’явилась необхідність при прийомі до школи установити конкурсний іспит. В 1903 році вимоги на вступних іспитах були підвищені через великий конкурс, та у зв’язку з тим, що недостатньо підготовлені учні не в змозі були успішно проходити медичний курс школи.
Все більше зростав попит на фельдшерів, особливо в перше десятиріччя ХХ ст., коли боротьба з епідеміями вимагала значної кількості медичних працівників. Загальна кількість учнів школи в 1910 році досягла цифри 140 осіб.
З 1911 року вступ до школи проводиться за новими правилами: вік вступників повинен бути старше 16 років, а ті, що мають свідоцтво про закінчення 6-ти класів гімназії, приймаються без екзаменів.
Прийом жінок розпочався з 1912 року згідно постанови Губернського Земського Зібрання 1911 р., в якій дозволено вступ жінок до школи – 30% від загальної кількості вступників. (У 1912 р. до школи вступило 11 жінок).
За дореволюційний період з 1870 по 1916 рік фельдшерською земською школою було випущено 615 фельдшерів і акушерок.
Радянський період фельдшерська школа зустріла в приміщенні колишнього Комерційного училища на вул. Базарній, нині вул. Чкалова. Опікувався нею Губздрав і медичний відділ м. Єкатеринослава. З початку 20-х рр. будівлю одночасно займали кілька учбових закладів: ФЗУ мукомолів, школа лекпомів (в той час заперечувався так званий «фельдшеризм», вважалось, що лікувати може тільки лікар, а середній медичний персонал йому в цьому допомагає), акушерські курси. В 1930-х роках ця освітянська комуналка була частково розселена і до 1941 р. приміщення ділили між собою СШ № 60 та 1-а акушерсько-фельдшерська школа.
Змінювалась країна, змінювались погляди на професійну освіту і вимоги до неї, разом з цим змінювались назви середніх спеціальних навчальних закладів. В 1922 р. земська фельдшерська школа отримала назву школа лекпомів, в 1930 р. – акушерсько-фельдшерський технікум, в 1931 р. – медичний технікум, в 1936 р. – акушерсько-фельдшерський технікум і нарешті в 1940 р. перейменована у фельдшерсько-акушерську школу (ця назва залишалась до 50-х років ХХ ст.).

Велика Вітчизняна війна зупинила навчальний процес. Приміщення училища і його бази зруйновані. Був проведений достроковий випуск. Багато викладачів і учнів пішли на фронт.
В 1943 році ще продовжувались бої на заході, а у звільненому Дніпропетровську поновила свою роботу фельдшерсько-акушерська школа. Спочатку заняття проходили у відбудованому силами студентів і викладачів приміщенні на площі Дем’яна Бєдного (до 2012 р. – приміщення 10-ї міської лікарні). Контингент учнів складав 270 осіб.
На республіканській нараді директорів у 1947 році фельдшерсько-акушерська школа була визнана кращою і ввійшла до складу передових учбових закладів.
В 1948 р. на відбудову фельдшерсько-акушерській школі було передано приміщення гуртожитку Дніпропетровського університета (вул. Університетська, 2). Після ремонту школа розмістила тут класи на 426 учнів. Працювало 4 відділення: фельдшерсько-акушерське, медичних лаборантів, фельдшерське і медсестринське. У 1959 – 1960 рр. відкрились 2 нових відділення: зуболікарняне та зуботехнічне. Всього на денній і заочній формі навчались 1200 учнів.
Тільки в 1963 році учні отримали змогу навчатися у власному чотириповерховому будинку по вул. Дніпропетровській, 23 (нині пр. Богдана Хмельницького, 23).
З 1963 року в коледжі функціонує анатомічний музей, експозиція постійно поповнюється новими експонатами, що сприяє вирішеннюпроблем валеології та пропаганді здорового способу життя.
За останні п’ятдесят років школа декілька разів змінювала свою назву: в 60-х роках – Дніпропетровське перше медичне училище, в 70-х – Дніпропетровське базове медичне училище, у 80-х – Дніпропетровське республіканське базове медичне училище №1, в 90-х – Дніпропетровське базове медичне училище №1, в двохтисячних - Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище».
У різні роки навчальний заклад очолювали:Хорошевський А.П., Бойченко П.Н., Грунау А.Р., Глаголєв В.А., Крумбміллер В.В., Меркулов О. М., Левін І. Г., Лорман М. Л., Рось Г. М. За період з 1935 р. керівниками коледжу призначались талановиті організатори, творчі особистості, які постійно направляли навчально–виховну роботу на вирішення основних завдань освіти, сумісно з колективом викладачів створювали його історію, традиції –
Р.Д. Шкроб, В.Г.Бородин, К.О.Мороз, Н.А. Ламза, О. М. Колодочка. З новим стилем керівництва та передовими формами навчально – виховного процесу в коледжі пов’язане ім’я теперішнього директора. Кандидат медичних наук І. Е. Шарунз 2011 року очолює колектив училища, докладає чимало зусиль, щоб навчальний заклад відповідав сучасним вимогам.

Навчальний заклад за багато років свого існування переконливо довів: тут працюють справжні майстри своєї справи, досвідчені фахівці, які завжди крокують врівень з сьогоднішніми вимогами сучасної науки, сміливо втілюють в життя кращі інноваційні проекти, працюють творчо, з великою віддачею і гарним результатом.