Особливо, коли це не просто собі книга, а справжнє культурне явище, повноцінна подія: начитаний самим автором, доповнений музичним акомпанементом видатний текст. Як приклад.
INSIDER добряче перетрусив не надто розвинений ще, хоча й не Подерв’янським єдиним, живий український ринок аудіокниг і пропонує вам те, що неодмінно слід придбати, послухати і, за потреби, переслухати знову.
_________________________________________
 |
Юрій Винничук, "Мальва Ланда"
Один із головних романів української незалежності – достоту великий, вкрай смачний, цілком раблезіанський: сміттярка як головна локація, десятки невідомих до цього потвор, Море Борщів, пошуки таємничої поетки Мальви Ланди, нескінченні мандри, всепроникна еротика, специфічний, але від того лише симпатичніший гумор і, попри все, щемка тужливість.
Не фентезі і геть не фантастика – можна назвати це галицькою химерною прозою, а краще не називати, а таки слухати: не виключено, що Винничук в історії української літератури залишиться перш за все саме з цією книгою, а не зі значно серйознішим "Танго смерті".
_________________________________________
 |
Кузьма Скрябін, "Я, Паштет і армія"
Серед вітчизняних музикантів, які в певний момент вирішили писати прозу, у Кузьми виходило найкраще: далекі від непересічних, але, попри це, міцно збиті історії, з ідеальними і винятково "своїми" інтонаціями, в необов’язковості яких і був їхній найбільший шарм.
От і тут – набір легких історій, дуже армійських, "чоловічих" (нецензурщина плюс антураж), де кандидат наук намагається вижити в армії, а та поперемінно являє свої найнепривабливіші і найбезглуздішо-ідіотські обличчя.
Дуже прості, вкрай реалістичні і дуже в дусі Кузьми байки, бо от що-що, а смішно розказувати музикант-шоумен умів точно. Прекрасна нагода
